- поручення
- —————————————————————————————пору́ченняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поручення — я, с. Дія за знач. поручити, поручати. || Справа, доручена кому небудь; доручення … Український тлумачний словник
порученець — нця, ч., розм. Той, на кого покладено виконання поручення … Український тлумачний словник